Місто Марії, наш Маріуполь,
Знищена мрія, зірваний купол…
Мирний, а з неба градом, вогнями
Сипле на землю ворог без тями…
Місто на попіл, попіл у серце
Кожного з нас, не стихаючи б’ється…
Місто Марії, о, сили небесні,
З попелу цього місто воскресне!..
Наш Маріуполь, воля, як зброя!
Люди, як море! Ці Люди – герої!
Люди зі сталі, люди відважні!
Страшно не вмерти — зламатися страшно!
Місто Марії, наш Маріуполь
В попелі гріє зв’язані руки…
Люди – мішені, кулі, як шершні…
Як це забути?.. Не бачити все це?..
Місто на попіл, попіл у серце
Кожного з нас, не стихаючи б’ється…
Місто Марії, о, сили небесні,
З попелу цього місто воскресне!..
Наш Маріуполь, воля, як зброя!
Люди, як море! Ці Люди – герої!
Люди зі сталі, люди відважні!
Страшно не вмерти — зламатися страшно!
Наш Маріуполь!.. Наш Маріуполь!..